Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [194]
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Український супершпигун в Кремлі

Український супершпигун в Кремлі

Про  заговір спецслужб, секретний план щодо України, таємних агентів серед бомонду і книгу колишнього агента СБУ  з оточення Єльцина...

Нагадаємо, колишній співробітник Івано-Франківського КГБ, а потім СБУ, М.Крижанівський, виконуючи завдання центру, після розвалу СРСР, виїхав до Москви, де розпочав літературну, комерційну і політичну діяльність. Завербував дуже багатьох, тоді маловідомих російських політиків. Вів успішний бізнес - торгував оптовими партіями спиртних напоїв. З допомогою підкупу, шантажу, різним талантам, увійшов у найближче коло тодішнього Президента РФ Б.Єльцина. Дуже ймовірно, зумів завербувати когось ДУЖЕ нині впливового...

Постачав Київ суперсекретною інформацією. Але, дуже можливо, давав не все, і не тільки в Київ...

За спогадами самого Крижанівського, дуже ймовірно, що його здав сам тодішній Президент Л.Кравчук. Або випадково, або як розмін за якусь послугу. Москву довелося терміново покинути.

Але і в Києві у першого супершпигуна незалежної України, щось не склалося. Після інтриг, його попередили про реальну загрозу життю.

Крижанівський зник. Через Польщу, виїхав до США. Як не дивно, там його радо прийняли, що наштовхує на якісь цікаві думки про Росію і її політиків... Розглядати українську владу і спецслужби, як реальну протидію іноземним розвідкам просто не будемо. Це давній і відомий прихисток, вірніше притон, мало не всіх спецслужб світу, у тому числі залишків легендарних резидентур ПГУ КГБ, які не визнали розпаду СРСР і живуть власним життям...

Певний час, про Михайла Крижанівського нічого нікому не було чути. Широка публіка про нього не знала, колеги забули. Та і які секрети можуть бути у наших перед ЇХНІМИ?

Несподівано, Крижанівський виник у Нью-Йорку. Представлявся експертом з безпеки. Почав писати статті, огляди, оповідання. Робив сміливі історичні розвідки, що балансували на межі законів навіть ліберальної Америки. Почитайте про СС, зрозумієте… (Все на сайті Нова Січ). Публікувався у пресі, близькій до певних національностей і служб... Як не дивно, йому це було можна робити...

Був помічений біля керівництва Демократичної партії США.

Ми здогадалися про існування цієї людини під час легендарної операції "Козацькі регалії", коли група наївних, але бойових українських козаків і журналістів, випадково дізналася про існування музею Кубанського козацтва у Ховеллі (Нью-Джерсі, США). Там зберігалися і зберігаються унікальні реліквії Запорізьких козаків, вивезених після розгрому Січі на Кубань, у 1918 році в Сербію. У 1944 - в Німеччину. У 1948 - у США. Цей громадянський подвиг здійснила маленька група козаків, метою життя яких було збереження регалій. І вони їх зберегли, біля них і вмерши...

З весни 2006 року, про регалії дізналися співробітники журналів "Нова Січ" і "Музеї України". Вирішили спробувати повернути в Україну. Ми просто не знали, що те саме вирішили зробити керівники Краснодарського краю. Тільки, вирішили все вивезти до Росії. Не знали ми і того, що шеф Кубані, відомий риттям дамби на Тузлу, і підтримкою сепаратистів у Криму, вирішив висунутися в Президенти РФ, а регалії стали просто красивим піар-проектом.

В інтернеті почалася справжня ідеологічна битва у стилі холодної війни. В цю історію втяглися українці з десяти країн, депутати Верховної Ради, Президент України... З нічого виникло колосальне реаліті-шоу. Росіяни прислали спецназ, який грабонув опломбований поліцією американський музей. Викрадене вивезли броньовиком (!) до Генконсульства РФ у Нью-Йорку. На радість ошалілих агентів ФБР, які зняли про це цілий фільм. Звичайно, вибухнув скандал, гасити який довелося уже особисто президентам США і Росії. В США розпочався суд. Пішли торги, домовленності. Багато чого було... Частину викрадених регалій вивезли до Москви.

От саме під час всіх тих карколомних подій, ми і дізналися про Михайла Крижанівського. Ми підозрюємо, що він зіграв дуже важливу роль у цій історії, яка, можливо, дуже допомогла Україні, але дуже не сподобалася певним колам у США. Знаючи, як моніторять наші сайти, проксі-сервери і інші штучки, які іноді глючать так, що на наших лічильниках у рубриці "Города России", виникає загадкове місто ФСБ ру, доводиться писати дуже обережно...

Це просто, ми вирішили відпочити від галасливої української політики, розпочавши кампанію підтримки наших музеїв і повернення культурних цінностей. Відпочили... Стали експертами з діяльності спецслужб. А журнал "Музеї України" - грозою ФСБ. Краще б займалися іміджеркейством. Але, влипли. Всі ці таємниці, міжконтинентальні інтриги, операції спецслужб, дуже тісно пов*язані і з історією, і з музеями, і з культурними цінностями. Дивитися без посмішки на колгосп, який називається вітчизнянною політикою, вже не можемо. Яка посмішка - регіт...

Отож, про Крижанівського. Людина, у нормальному відвертому стилі, написала все, що думає про роботу секретних служб книгу «Професіонал». Одне видавництво США, взяло її до друку. Одна американська російськомовна газета почала друкувати в скороченому варіанті. Ми, моментально зрозумівши, що справа просто так не закінчиться, тихо передрукували ті глави. То був лише початок.

І тут до багатьох дійшло.

Як ми зрозуміли, хтось прочитав глави з книги і саму книгу. Сайт американської газети впав. Крижанівський зник.

Сайт американської газети відновили. Були якісь «дрібні неполадки». Можливо, вони і книгу продовжать друкувати. І видавництво, здається, теж… От тільки чи всю? В якій версії?

Як нам стало відомо, Михайло Крижанівський раптово захворів. Перевтомився. Перенервував. Буває… Приїхала швидка допомога з фешенебельної приватної клініки, точних координат ніхто не знає, Крижанівський зрозумів, що дуже хворий, і поїхав. Все. Але, жінка, чомусь дуже задоволена. Ноу коментс, як кажуть члени Демпартії США…

Ну, що він там такого написав у своїй книзі, цей український супершпигун Крижанівський? Дуже хочеться почитати… Хоча, в принципі, все і так ясно…


Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України»


Це - просто оповідання з якоїсь нової книги... Є такий літературний жанр. Журналістське реаліті-шоу... Ні, це спроба рецензії...

Даємо корисні лінки.


http://novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=2400

http://novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=1499

http://novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=1438

http://novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=1437

Категорія: Мої статті | Додав: rostik (18.08.2011)
Переглядів: 586 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: