Тимчасове припинення протистояння між учасниками «євромайдану» та
правоохоронцями змушує окремих найактивніших прихильників радикальних
дій «відриватися» на своїх однодумцях, демонструючи суспільству
неадекватність власних дій та поглядів. За словами окремих
мітингуючих, через постійні аналогічні курйози більшість свідомих
«євромайданівців» схиляються до припинення участі у протистоянні,
оскільки не вбачають перспектив у перемозі подібних агресивних елементів
соціуму. На даний час, постраждалі від дій екстремістів
«євромайданівці» поки виявляють своє невдоволення у скаргах на адресу
керівництва опозиційних партій-організаторів та погрожують залишити
Майдан. Зокрема, нещодавно екстремісти з львівської «сотні» без
будь-яких пояснень самовільно захопили намет ветеранів-афганців, які не
мають тепер змоги дістатися власного тимчасового розташування.
Пікантність ситуації полягає в тому, що «афганці» із самого початку є
учасниками «євромайдану» та готують їжу для протестуючих. Тому, для
більшості мітингувальників зазначений інцидент є абсолютно незрозумілим
та нелогічним. Єдиним поясненням цього є те, що зігнаним на Майдан
радикалам байдуже стосовно кого проявляти агресію, оскільки їх
світосприйняття знаходиться на рівні приматів, що, як наслідок,
унеможливлює адекватне розуміння ситуації, яка склалася в країні. Безумовно,
такий стан справ є не прийнятним для ветеранів-афганців, які не
розраховували приймати участь у «євромайдані» пліч-о-пліч з
непередбаченими екстремістами. Внаслідок чого, представник
«афганського намету» Володимир Кушнір поскаржився нардепу від
«Батьківщини», голові комітету парламенту з питань свободи слова Миколі
Томенку та повідомив про наміри припинити участь у «назріваючому
балагані», назва якому: «євромайдан». На думку експертів,
організатори «євромайдану», надавши карт-бланш усіляким
радикально-налаштованим індивідам, позбавили більшість мітингувальників
бажання перебувати на Майдані, де починає процвітати беззаконня. В
перспективі представники опозиції ризикують залишитися сам на сам з
неконтрольованою купкою екстремістів, дії яких можуть призвести до
непередбачених наслідків, створюючи реальну загрозу для мирного
населення та держави в цілому. Яку позицію займатимуть
західноєвропейські політики щодо «євромайдану», коли
радикально-налаштований натовп вийде з під контролю «великих»
вітчизняних опозиціонерів та почне реалізацію власного «кривавого
сценарію»?
