ПОКИ СУДДЯ ЧИТАВ ХІМІЧНІ ФОРМУЛИ ВІД ПОРОДІЛЛІ, ЗАЛ ДРІМАВ
У
Печерському суді сьогодні я намагалася на своєму мобільному телефоні
пройти перший рівень гри «Злобні пташки», про себе вирішивши, що якщо
пройду з десятого разу, то до суду прийде який-небудь ВІП-свідок типу
міністра Юрія Бойка або президента Віктора Ющенка. У мене нічого не
виходило, і я подивилася довкола і в зал. Поряд мій сусід грав на айподі
в ті ж таки «Злобні пташки». Ззаду всі інформагентства, які зазвичай
передають пошепки в мобільні телефони новини з суду, припинили
розмовляти, і хто грав на мобільному, а хто дрімав.
Річ у тому,
що суддя зачитував покази свідка звинувачення Ірини Михальської. Цій
співробітниці Нафтогазу вдалося так вчасно завагітніти, що вона не могла
прийти до суду, щоб дати «вільні і правдиві» свідчення, які підтвердили
б усе, що вона говорила на досудовому слідстві. І суд дав можливість
зачитати її свідчення, записані в Генпрокуратурі.
Суддя Кірєєв
читав вільні і правдиві свідчення вже сорок хвилин. Це було неймовірно
нудно, звучали щільні ряди хімічних формул, з усіма G, In, N, R.
Найзрозуміліші слова: мазут, газойль, тонна, транзит. Зрозуміло, мої
колеги вирішили на цей час вимкнути мізки. Зрозуміти це було неможливо.
Цікаво, як почувалися прокурори. Багато разів, слухаючи їх пасажі в
суді, я дійшла висновку, що в питаннях газу вони не сильні. Який
висновок могли б зробити вони із свідчень, складених із суцільних
хімічних формул?
Вранці єдиним свідком був міністр регіонального
розвитку з уряду Тимошенко Василь Куйбіда. Звинувачення намагалося
використати його як свідка, який би підтвердив, що на засіданні Кабміну
19 січня розглядалися директиви Тимошенко, які вона нібито підробила.
(Захист відстоює версію, що це було просто розпорядження, інформація
прем`єра, яка розраховувала на підтримку уряди, але була повноважна
укладати контракти і без цих директив і розпоряджень).
Він
виступав коротко, легко ухиляючись від прокурорів, що намагалися
притиснути його запитаннями як-от: «А може, це були директиви? А ви
говорили раніше по-іншому».
- Та ви що? Що раніше говорив, то і
зараз говорю. Це був папірець, без віз профільного міністра, без віз
Мінфіну, Мінекономіки, - колишній міністр Куйбіда практично повторював
дані раніше свідчення соратників прем`єра.
- Це гріх - свідчити
неправдиво. Я кажу правду. Та вам краще запитати про все це у міністра
Кабінету міністрів Петра Крупка, - з щирою привітністю пропонував Василь
Куйбіда.
Порадити прокурорам звернутися до Петра Крупка було
чимось на зразок простодушного знущання. Саме напередодні прокурори не
захотіли залучати до суду як свідка цього міністра періоду Тимошенко.
Річ у тому, що Крупко - найдосвідченіший бюрократ, який з радянських
часів працював в апараті Кабміну, а в останні роки влився в команду
Тимошенко і був звільнений нинішньою владою. А його свідчення просто б
розвалили звинувачення в тій частині, де прокурори аналізують
«директиви-недирективи Тимошенко». Радити прокурорам звернутися до
Крупка, все одно що порадити закрити справу. Куйбіда наприкінці розповів
звинуваченню, в яких важких умовах укладалися контракти, сказав, що
йому як міністрові регіонального розвитку скаржилися мери, які боялися,
що Україна через газові проблеми перетвориться на Алчевськ.
Прокурори,
слухаючи вільну і правдиву порцію свідчень, похмуро мовчали, Тимошенко
вдячно посміхалася. Після цього суддя Кірєєв оголосив, що Віктор
Пінзеник не може прийти до суду через інфаркт (цей процес вкладе на
лікарняне ліжко не один десяток людей), Ірина Михальська не може прийти
(через пологи), а Віктор Ющенко не хоче прийти через те, що він у
відпустці. Тоді і було вирішено зачитати свідчення Пинзеника, з яких
мало що випливало, і зазначеної пані Михальської. А Віктора Ющенка таки
зобов`язали прийти особисто.
Але, врешті, захід закінчився, суд оголосив перерву, після якої в залі з`явився Юрій Бойко.
ЮРІЙ БОЙКО: Я - НЕ МІСТЕР РОСУКРЕНЕРГО, НЕВИНУВАТИЙ Я
- Юрію Анатолійовичу, ми вже й не сподівалися, - привітала я міністра палива і енергетики.
Міністр відповів похмурим мовчанням.
Все-таки
цей судовий процес, попри всю очевидність замовлення, дає дивовижні
можливості. Причетність Юрія Бойка до створення «РосУкрЕнерго» вже давно
не предмет дискусій. У мене на книжковій полиці стоять два міжнародні
дослідження (видання 2008 року, автори - українські неурядові
організації плюс поляки і словаки, і зовсім свіжа книга 2011 року:
українські громадські організації плюс словаки і норвежці) з паралельним
перекладом англійською. Обидві книжки прописують як історію створення
РУЕ, так весь механізм роботи газового посередника. Юрій Бойко, бувши
головою НАК «Нафтогаз» і заступником міністра з ПЕК, в 2004 році увійшов
вже як приватна особа в приватну кампанію CentraGas, яка на 50% з
Газпромом стала співзасновником РУЕ. І в цій же якості ввійшов до
координаційної ради РУЕ. Це не новина, це - предмет сотень газетних
публікацій, докторських дисертацій, зокрема в європейських вузах.
Врешті-решт, українські дослідники навіть ввели свою термінологію і
матрицю газової корупції. Тому я чекала цього свідка. І не сумнівалася,
що Бойко по-справжньому готовий. Принаймні, відпиратися від участі в РУЕ
після того, як це обговорили всі світові видання, журналістське і
експертне співтовариство, було нерозумно.
Юрій Анатолійович почав
досить бадьоро давати свідчення про те, наскільки погані газові
контракти. Ще слушно зауважив, що програш у Стокгольмському арбітражі
був і так запрограмований, оскільки зусиллями Тимошенко з документів
захисту були виключені згадки про Газпром.
Але він повністю
«зів`яв», коли мова зайшла про РУЕ. Замість того, щоб чесно визнати:
так, винен, такий був тяжкий час, так запропонував Газпром, це був
бізнес Путіна, зараз роблю все, що можу, спокутую і таке інше, він
викручувався і переводив розмову на стару тему: з посередником було
дешевше, ніж без посередника. Але хочеться передати ці діалоги.
-
Юрій Анатолійович, ви маєте відношення до компанії «РосУкрЕнерго»? -
вкрадливо запитала Тимошенко, після того, як отримала від судді право
ставити запитання свідкові.
- Ні, - повагавшись, відповів Бойко.
Це могла бути і правда: не виключено, що на сьогодні, через сім років
після створення РУЕ, він вже вийшов звідти.
- А ви ніколи не були
співзасновником? Не брали участі в зборах акціонерів? - так само
вкрадливо продовжувала притискати міністра підсудна.
Мамо дорога, що скоїлося з прокурорами!.. Як вони запротестували!
Наступні десять хвилин прокурори і захист люто сперечалися, чи мають вони право говорити про «РосУкрЕнерго».
-
Послухайте, РУЕ є в обвинувальному висновку. Чому ви не хочете
дізнатися про причетність міністра? - переконував один адвокат.
- «РосУкрЕнерго» брало участь в газових переговорах, намагаючись залишитися на ринку, - підключився хтось із залу.
Міністр Бойко тяжко мовчав.
Юлія
Тимошенко, нагадавши міністрові, що неправдиві свідчення - це злочин
(прокурори знову запротестували), своєю рукою запропонувала міністрові
списочок учасників засновників «РосУкрЕнерго» від української сторони, а
саме від CentraGas. За її словами, цей список засновників РУЕ, де
зазначене прізвище Бойко, має тимчасова слідча комісія парламенту.
Прокурори, вивчивши склад засновників англійською, знову почали
протестувати проти включення в справу документів «невідомого
походження».
- Чому ви могли залучити до справи вислови нашої
підзахисної в Твіттері, і не можете залучити цей документ? - сперечалися
адвокати.
- Тому що підсудна підтвердила своє авторство на Твіттері, - парирували прокурори.
Тоді Тимошенко стала звертатися до міністра.
- Юрій Анатолійович, ви були на установчих зборах акціонерів РУЕ 29 липня 2004 року? Тільки скажіть «так» або «ні»?
- Свідок тричі відповів, - кидалися на захист Бойка прокурори.
- Скажіть тільки: «так» або «ні», - вкрадливо питала Тимошенко, - «так» або «ні». Лише одне слово.
-
Я не можу коментувати цей документ. Я взагалі не розумію, що вони там
друкують у себе в офісі на Турівській. І взагалі не знаю в чому справа.
Але я не маю ніякого відношення до засновництва «РосУкрЕнерго», -
відповів міністр.
Не можу сказати, що він легко дав відповідь. Все-таки він знав, що за спиною сидять люди, які чудово знають ситуацію.
- Я рада, що в залі є журналісти, - сказала Тимошенко.
Знаючи,
що міністр знаний як людина релігійна, я жваво уявила, як він
розповідатиме про «вільні і правдиві» свідчення в суді на сповіді.
Просто мізки почали пропонувати різні варіанти сповіді для міністра.
-
Ось ви мене називали містер «РосУкрЕнерго», а ви самі тоді місіс ЄЕСУ, -
почав захищатися міністр. - Якби ви в 2009 році підписали газовий
контракт, яким не передбачалася участь компанії-посередника в
постачаннях газу до України і яким була зменшена ціна на газ, то я б
аплодував. Проте ціна на газ для України після підписання контракту в
2009 році навпаки виросла вдвічі, - захищався Бойко.
Але це було
не все. Юлія Тимошенко, якій ефектно просто до суду передали ще одну
теку з документиком, попросила Юрія Бойка прокоментувати протокол
засідання правління НАК Нафтогаз від 19 жовтня 2004 року, яким правління
офіційно делегує його в РУЕ. Адвокат попросив залучити документ до
справи. Суддя відмовив.
Подальший фактично допит Тимошенко
міністра (прокурори затято знімали одне за іншим питання підсудної)
тільки кристалізував давно відомі речі.
Юлія Тимошенко питала
Бойка, чому ви (маючи на увазі РУЕ. - Авт.) уклали контракт з Газпромом
на 25 років (тоді підписувався цілий пакет документів до 2028 року),
фактично викупивши в особі РУЕ весь туркменський газ, дозволили цим же
контрактом піднімати ціну на транзит газу і оренду сховищ лише до двох
раз за весь період?
Міністр відповів, що оскільки була
встановлена добра ціна на газ, то це дозволяло мати оптимальні для
партнерів ціни на транзит. Тобто сторона влади воскрешає тезу, що
посередник хороший, якщо він дає можливість заощадити. Поки сторона
Тимошенко спирається на те, що на цій корупційній схемі втрачає
український бюджет. Але забули про ще одну сторону. Ведучи
посередницький бізнес, російська влада, як одна з його засновниць, мала
можливість впливати на стратегічні плани України.
Нагадаємо, що 22 липня 2004 року в швейцарському кантоні Цуг була зареєстрована компанія РУЕ.
26
липня відбулася зустріч президентів Росії і України в Ялті під час якої
було дано згоду на підписання цілого пакету документів між РУЕ,
Газпромом, Нафтогазом.
Дослідники пишуть, що саме 26 липня під
час зустрічі двох президентів в Ялті був оприлюднений указ президента
України Кучми, згідно з яким з військової доктрини України зникли згадки
про НАТО і будь-які євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення як
кінцеву мету.
29 липня в Москві відбулося на зборах остаточне форматування РУЕ, документи з якого цитувала на сьогоднішньому суді Тимошенко.
Це
було не все. Тимошенко роздобула всю блок-схему, як працювала компанія
РУЕ, з усіма підприємствами, зв`язками, персонами. Вона передала це
прокурорам і судді. І ці документи не були залучені до справи.
Спостерігаючи за прокурорами, я хотіла виявити на їх лицях зовсім не
співчуття, а хоч би цікавість. Адже це історія, потворна і болісна, але
здебільшого правдива історія України. Але все, що цікавило обвинувачів,
це ознака, за якою черговий папір можна відхилити і не дати пришити до
справи.
- Захист намагається відвернути суд від істиної версії звинувачення, - почули ми вкотре прокурорський вердикт.
Після того, як все було відхилено, Тимошенко висловилася:
-
Не розстріляєте ж ви мене, врешті-решт. Я повинна сказати. Ви всі і
президент України працюєте на «РосУкрЕнерго». І прокурори, і суддя. При
такому суді, при таких прокурорах немає сенсу ставити запитання, які
завжди знімаються. Усі ці питання ми ставитимемо в іншому
(європейському. - Авт.) суді.
Кінцевим акордом стала копія аудиту
«Ернст і Янг», щодо стану НАК Нафтогаз. За версією Бойка, який приніс
цей документ, аудит мав свідчити про консолідовані мільярдні збитки НАКу
після укладення газових контрактів. Захист попросив час вивчити
документ. А в перерві я побачила, як, вивчаючи папір, Тимошенко радісно
засміялася і запитала Власенка:
- Отже залучаємо?
Той кивнув.
Після
перерви Тимошенко оголосила, що Бойко приніс дуже важливий документ,
результат аудиту, який підтверджує, що за наслідками 2009 року компанія
«Укртрансгаз» не мала боргів і закінчила рік з прибутком.
-
Прокуратура розуміє, що збитки, які вони мені намалювали в
обвинувальному висновку, просто не мали місця в НАК «Нафтогаз». Тому ми
дуже просимо підтримати пана Бойка, - сказала підсудна.
Адвокати зробили клопотання про залучення документа до справи.
Юрій
Бойко спантеличено мовчав. Прокурори стурбовано вивчили папір. А потім
відмовили в залученні його до матеріалів справи. Кірєєв пояснив, що
відмовив через те, що це була нотаріально завірена копія, а не оригінал.
Щоправда, відмовивши, суддя сказав, що запитуватимуть в компанії
«Нафтогаз» оригінал.
Чесні і правдиві свідчення міністра палива і енергетики закінчилися.
Судове засідання теж.
Олена Мігачова
