«Бурштинову кімнату» німці сховали на Поділлі. У ставці Гітлера?
Нашу давню сенсацію підхопила велика преса: спершу Комсомолка, тепер Експрес... Читайте першоджерела! - Мабуть, одна з найбільш таємничих загадок Другої світової війни -
це зникнення легендарної Бурштинової кімнати з Царського Села, -
розповідає «КП» редактор
журналу «Музеї України», письменник Віктор Тригуб. - Серед інших статей
і книг (а написано про неї чимало) існує і така легенда: нібито в 1939
році Сталіну порадили подарувати кімнату Гітлеру - на честь дружби з
Німеччиною. Ідея вождю народів сподобалася, але реалізувати її він
вирішив по-своєму. Геніальному майстру Баранову і його учням поставили
завдання створити точну копію кімнати і менш дорогий макет. З роботою ті
впоралися якраз до початку війни - в червні 1941-го.
Оригінал зняли, запакували в ящики (до 30 штук) і відправили в
підвали Катерининського палацу, куди сховали і точну копію. Макет
встановили - а тут і 22 червня. Зрозуміло, що ні про які подарунки мова
вже не йшла. Німці стрімко наступали, і в хаосі ніхто й не подумав про
спасіння Бурштинової кімнати.
У вересні 1941 року Царське Село опинилося під контролем гітлерівців. Це підтверджені факти. А далі - суцільні загадки ...
Сусіди по бункерах
- У багатьох джерелах є згадки, що семеро солдатів звичайного
стройбатальона за кілька годин розібрали макет і в 27 ящиках відправили в
Кенігсберг, де виставили його в Королівському замку, - продовжує Віктор
Вікторович. - У серпні 1944 року він зник: чи то його сховали в
підвалах, не то вивезли до Німеччини або ж переправили до Південної
Америки. Хоча, можливо, макет потрапив в руки до американців, які його
просто привласнили ...
Колишній редактор «Військово-історичного журналу» генерал Віктор
Філатов стверджує, що Гітлер відправив макет або оригінал поїздом в
подарунок Папі Римському Пію XII, в Ватикан. І ніби Папа був чи не
духівником і Гітлера, і Муссоліні ...
А далі - найцікавіше: ми практично впевнені, що захоплені цінності
оглядала якась команда з інституту Аненербе: скарби та культурні
цінності - це якраз по їх частини. У тих зондеркоманда перебували і
історики, і археологи, значить, оцінити знахідку вони могли відразу.
Зрозуміло, доповісти про Бурштинової кімнаті повинні були шефу СС
Гіммлеру, а може, і Гітлеру. Цілком ймовірно, що про кімнату міг знати і
рейхсміністр Герман Герінг. А тепер варто нагадати, що ця трійця була
сусідами по бункерах в Україні! Гітлеру належав «Вервольф», поруч - під
Калинівкою - в Черепашачому лісі була ставка Герінга «Штайнбрух», а
Гіммлер оселився в Гуйві під Житомиром - в «Хегевальді».
Архіви Аненербе у схованці ОУН
- Ці троє славилися тонкими цінителями мистецтва. І можна припустити,
що Герінг з Гіммлером просто не втрималися і наказали перевезти ящики з
оригіналом Бурштинової кімнати і її точну копію у свої ставки. Я
вважаю, така версія має право на існування. Більше того, оригінал могли
передати фюреру. Адже, можливо, нацисти дізналися про плани Сталіна
подарувати кімнату Гітлеру ...
Подальшу історію ми вже знаємо: стрімкий наступ Червоної армії в
березні 1944 року, панічний відступ німців - із ставок практично нічого
не забрали, все підірвали.
Ветерани радянських спецслужб одного разу розповіли мені про тайник
СБ ОУН, знайденому КДБ буквально в останні дні існування СРСР. Нібито в
ньому був архів Аненербе: зашифровані донесення, схеми, карти. Вони ж
розповіли і про шість танків-сейфів з награбованими цінностями, які
німцям довелося закопати або втопити десь біля «Вервольфа». Про тайниках
навколо ставок Гіммлера і Герінга поки що мені нічого не відомо.
Сумнівно, щоб такий великий вантаж німці зуміли розібрати і вивезти.
Якщо кімната або навіть дві кімнати були в їх ставках, то, швидше за
все, вони десь там і заховані. Хоча, можливо, дещо все-таки вивезли в
Німеччину або в той же Ватикан. Припущень може бути багато, але -
потрібно знайти документи чи свідчення, гідні довіри.
Сейфи на гусеничному тязі
- До речі, що стосується танків з золотом, захованих біля
«Вервольфа»: один з читачів нашого журналу пригадав, як у 1948 році до
його діда-лісника приходили бійці-оунівці зі спецгрупи, що розшукувала
ті самі танки! І повстанці шукали зовсім не в тих місцях, які зараз
обліпили численні мисливці за золотом з «Вервольфа».
Є ще одна старенька німецька фрау М., яка теж щось шукає під
Вінницею. Як виявилося, її мати була перекладачкою в «Вервольфі" ...
Природно, ми розуміємо, що, навіть знаючи більш точні координати, ніж
в основної маси шукачів скарбів, навіть озброївшись металошукачем,
знайти ті скарби в квадраті 100 на 100 кілометрів буде дуже непросто.
... А не так давно ми отримали ще одні «практично ідеальні»
координати затонулого німецького танка. Наші інформатори стверджують, що
в якомусь місці Маньківського району Черкаської області в березні 1944
року застряг у прибережному болоті і пішов на дно «Тигр» дивізії СС
«Вікінг». Пізніше біля нього насипали дамби, влаштовували ставки. Зараз
та річка практично висохла, і танк можна запросто «взяти» металошукачем.
Ми порилися в Інтернеті - дійсно, там були бої, були проблеми з
переправою через ту річку. Також вдалося розшукати свідка і провідників,
яких уже запросили нас до себе в гості. Після зими, напевно, поїдемо до
них, пошукаємо.
Знаю також людей, які стверджують, нібито у них є координати ще
одного «сейфа на гусеничній тязі», затонулого в Черкаській області.
За словами Віктора Тригуба, до нього комусь вже пощастило знайти на
тій же Черкащині залишки двох «Пантер». Їх потім, за неофіційними
відомостями, відновлювали на Харківському танковому заводі. Це і надихає
дослідника на подальші пошуки. http://www.expres.ua/digest/2011/11/13/53933
|